Профілактика повітряно-крапельних інфекцій в організованих колективах
Повітряно-крапельні інфекції — це група захворювань, які передаються від людини до людини через повітря з мікроскопічними крапельками слизу при кашлі, чханні, спілкуванні та вражають дихальні шляхи. До них належать: грип, ГРВІ, COVID-19, кір, вітряна віспа, краснуха, кашлюк, скарлатина, дифтерія, менінгококова інфекція, епідемічний паротит та інші. Збудники окремих інфекцій є доволі стійкими у зовнішньому середовищі поза організмом людини і довго можуть зберігати життєздатність не лише у повітрі, а і на різних поверхнях. Ці інфекції становлять значну небезпеку через швидке поширення, здатність інфікувати велику кількість людей та викликати розвиток серйозних ускладнень стану здоров’я.
Осередками підвищеного ризику поширення повітряно – крапельних інфекцій є дитячі організовані колективи (садочки, школи), заклади тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, соціального захисту, закриті колективи (будинки – інтернати, психіатричні відділення, місця ув’язнення), тобто місця, де люди перебувають у тісному контакті на обмеженій території. Формування нових колективів під час нового навчального року та проведення занять в підземних школах та метрошколах може бути фактором ризику щодо поширення збудників через скупченість, часто недосконалу систему природньої і штучної вентиляції тощо.
Запобігти інфікуванню та поширенню інфекцій можливо, дотримуючись заходів специфічної та неспецифічної профілактики.
Специфічна профілактика (вакцинація) є ефективним методом захисту від таких інфекцій як кір, краснуха, епідемічний паротит, вітряна віспа, кашлюк, дифтерія, грип, COVID-19, пневмококова та менінгококова інфекції і сприяє формуванню індивідуального імунітету. Важливо, щоб діти і дорослі отримували профілактичні щеплення своєчасно та у повному обсязі відповідно до Національного календаря щеплень і свого віку. Колектив, у якому більшість людей вакциновані, має значно нижчий ризик виникнення спалаху, оскільки окрім індивідуального формується і популяційний імунітет.
Водночас щеплення існують не від усіх захворювань, тому важливе значення мають заходи неспецифічної профілактики:
- дотримання правил особистої гігієни, зокрема гігієни рук;
- дотримання респіраторної гігієни;
- використання засобів індивідуального захисту;
- уникнення тісного контакту з хворими;
- регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщень;
- здоровий спосіб життя.
Проведення профілактичних щеплень та дотримання цих простих правил дозволить значно знизити ризик поширення повітряно-крапельних інфекцій та забезпечить формування безпечного середовища в організованих колективах.
